Побічні Дії Від Прививки Від Сказу У Висловухої Кішки

Содержание

Уколи від сказу людині

Сказ є невиліковним захворюванням, яке при відсутності своєчасного звернення до лікаря призводить до смерті зараженої. На даний момент відомо лише 9 випадків лікування від сказу, перший з яких був зафіксований тільки в 2020 році. Єдиним методом для запобігання захворювання були і залишаються уколи від сказу, які людині необхідно отримати протягом декількох діб після укусу тварини.

Але навіть це не здатне повністю виключити розвиток захворювання, адже основою щеплення є мала доза самого вірусу. При введенні вакцини імунна система здорової людини починає виробляти антитіла, спрямовані на боротьбу проти вірусу. Якщо ж імунітет ослаблений або є його вроджені патології, подібна вакцина лише спровокує захворювання.

Коли роблять вакцинацію проти сказу людині

Щеплення від сказу роблять в разі укусу людини бездомним тваринам. Носіями сказу часто є домашні (собаки і кішки) і дикі хижі тварини, особливо що живуть поза містом, лисиці, вовки, рідше велика рогата худоба.

Розрізняють планову і екстрену вакцинацію. Перший тип вакцинації є обов`язковим для людей, які в силу своєї професії мають часті з тваринами, а саме:

працівники ветеринарних клінік;
люди, що займаються виловом і приспанням бездомних тварин;
працівники боєнь;
маленькі діти, які бояться розповісти батькам про укус тварини.

Чому необхідно виключити алкоголь

Планова вакцинація проти сказу робиться один раз в два-три роки. Протягом двох тижнів після введення профілактичної вакцини людині не можна вживати алкоголь — спиртне послаблює імунну систему, що призводить до руйнівній дії вакцини на мозок і нервову систему людини. До того ж, алкоголь повністю нейтралізує дію щеплення, а випитий протягом 10 днів після уколу алкоголь може викликати такі побічні ефекти, як нудота і блювота, головний біль, запаморочення і т.д.

Екстрена вакцинація проводиться в день укусу людини бродячим тваринам. У цей день і в наступні півроку алкоголь необхідно повністю виключити. Також ні в якому разі не можна обробляти місце укусу спиртом і спиртовмісними речовинами.

Якщо ж в крові звернувся за допомогою людини виявлений алкоголь, то проводиться попередня чистка судин за допомогою крапельниці і лише потім робиться вакцина.

Скільки всього буде потрібно уколів?

Якщо раніше для повного виключення вірогідності розвитку захворювання пацієнтові призначалося сорок уколів, то зараз буде достатньо всього шести вакцин, які проводяться в певні дні. Перше щеплення роблять в день укусу, інші на 3, 14, 28 і 90 день. Вакцини проти сказу потрібно отримувати в призначений день, неприпустимі пропуски або перенесення днів вакцинації. Необхідно повністю пройти весь курс лікування, т. К. Сказ має довгий інкубаційний період (від тижня до декількох місяців) і проявляється несподівано.

Те, скільки буде потрібно уколів, залежить і від місця укусу. Найнебезпечнішими є укуси обличчя, верхніх кінцівок, шиї та грудей. У таких випадках лікар може ввести імуноглобулін, який допоможе організму боротися з інфекцією протягом 10 днів до початку дії уколу.

Бувають випадки, коли можна припинити вакцинацію, незалежно від того, скільки вже зроблено уколів, наприклад, якщо вкусила тварина не померло протягом десяти днів або після усипляння з`ясувалося, що тварина зовсім здорово.

У яких випадках можна обійтися без щеплення?

щеплення проти сказу людині не знадобиться в разі укусу дрібними гризунами — хом`яками, землерийки, морськими свинками, а також при укусі птахів під час годування з рук. Також вакцину можна не проводити, якщо вкусила тварина щеплено і знаходиться під постійним наглядом (домашні кішки, собаки).

Вакцинація не буде потрібно і в разі вживання молока і м`яса зараженої тварини, якщо воно пройшло теплову обробку. Якщо ж час приготування м`яса склало менше 15 хвилин, то вакцина обов`язкове.

Протипоказання і побічні ефекти вакцини

Також, як і більшість щеплень, вакцина проти сказу може викликати побічні ефекти, серед яких часто зустрічаються:

почервоніння, припухлість, болючість і свербіння в місці уколу;
мігрень, біль в животі, суглобах і м`язах, запаморочення;
кропив`янка, лихоманка, порушення чутливості (зазвичай проходить на 12 день після вакцини).

Введення антирабічного глобуліну може супроводжуватися наступними явищами:

прискорене серцебиття;
головний біль;
нудота;
утруднене дихання;
захриплість;
слабкість.

Щеплення від сказу не має протипоказань, все ж перед її проведенням необхідно з`ясувати, чи немає у пацієнта імунодефіцитних станів (СНІД, ВІЛ), ракових пухлин, а також не було чи побічних реакцій після попередніх вакцин.

Незважаючи на всю небезпеку — сказ можна запобігти, якщо вчасно звернутися за медичною допомогою. У такому випадку для порятунку власного життя потрібно не так вже й багато — пройти курс вакцинації і на час виключити алкоголь.

Щеплення від сказу не має протипоказань, все ж перед її проведенням необхідно з`ясувати, чи немає у пацієнта імунодефіцитних станів (СНІД, ВІЛ), ракових пухлин, а також не було чи побічних реакцій після попередніх вакцин.

Щеплення від сказу, скільки вона діє? Як проходить вакцинація?

Сказ — це інфекційне захворювання. Цей вірус проникає в людський організм при наявності пошкоджень шкірного покриву зі слиною тварини, зараженого сказом. Найбільш поширеним способом передачі хвороби є укус скаженої тварини. У такій ситуації людям потрібна спеціальна щеплення.

Інкубаційний період сказу у людей триває 1-8 тижнів. Коли тварина, яке страждає на цю недугу, кусає людину, то його слина потрапляє в утворену рану, внаслідок чого відбувається розвиток вірусу. Цей вірус — збудник сказу у людини. Насамперед при укусі слід зробити промивання рани за допомогою чистої води з милом.
У більшості випадків під час нападу тварини зі сказом людина не тільки ризикує заразитися, але і також придбати значні травми. Рвані серйозні рани в таких ситуаціях не є рідкістю. Коли такий хворий потрапляє в медустанову, йому надається певна допомога. Відразу ж робиться щеплення проти сказу людині.

Крім усього іншого, є ймовірність заразитися навіть від домашніх улюбленців. З вини цих вихованців або через господарів вони можуть взаємодіяти з «шаленим» твариною, яка може заразити. Найбільш часті переносники сказу — це собаки і кішки, а також інші тварини. Ці тварини в більшості випадків виступають в якості переносників. Щеплення від цього захворювання необхідна людині, що взаємодіє з різними тваринами через роботу, наприклад: дресирувальники, співробітники ветеринарної служби, єгеря, а також представники інших спеціальностей, які мають контакт з тваринами.

Відео: Щеплення від сказу

Найбільш небезпечний варіант протікання — коли уколи проти сказу не здійснено, а тварина проявило агресивні дії. Важкі випадки, коли заражена тварина залишає маленьку ранку і людина, що сподівається, що нічого не трапиться, забуває про неї. Але навіть практично непомітною рани вистачає для того, щоб вірус проник в організм. Особливо він є небезпечним для діток, так як вони можуть просто-напросто не розповісти дорослим про те, що на них напало тварина.

Процентні показники заразилися коливаються в діапазоні від 20 до 90 відсотків. Місце, а також глибина рани є дуже важливими для проведення діагностичних заходів. Найбільш небезпечними є укуси і рани на обличчі і далі від верхніх і нижніх кінцівок.

На що слід звернути особливу увагу?

Тварина. Після укусу необхідно придивитися до тварини. Якщо воно після нападу на протязі перших десяти днів не вмирає і не пропадає, то в цьому випадку не варто турбуватися щодо зараження сказом. Якщо через десять днів тварина проявляє агресію, боязнь води або вмирає, то в даній ситуації слід відразу ж бігти до лікаря.
Сказ у людини. Розвиток і прояв вірусу здійснюється в 3-х фазах.

Після укусу або подряпини від будь-якої тварини, за винятком травми від вихованця, що є щепленим від даного захворювання, людина зобов`язана звернутися до лікаря, який в якості лікування призначить йому курс щеплень від сказу.

Імовірність розвитку анафілактичного шоку дуже мала — 1-2 випадки на 100000 введень імуноглобуліну (деякі люди схильні до вищого ризику — див. Фактори ризику анафілактичного шоку). Проте досить висока летальність при цьому ускладненні (0.65-2%) змушує отностіться до нього з усією серйозністю.

Тому і вводять імуноглобулін з особливими пересторогами по досить складною схемою, що включає визначення чутливості до чужорідного білка.

Вводити імуноглобулін можна тільки в кабінеті, обладнаному всім необхідним для інтенсивної терапії ускладнень (подача кисню, дихальна апаратура, набір необхідних препаратів і ін.).

Значно безпечніше гомологічний (людський) імуноглобулін, до того ж він удвічі ефективніше.

Укус або подряпина нанесені твариною з чітко вираженими ознаками сказу.
Укус або інше ушкодження завдала дика тварина, птах або кажан.
Шкірні покриви вражені, і в рану потрапила слина тварини з симптомами сказу.
Укус або пошкодження нанесені домашнім тваринам, які захворіли або загиблим в десятиденний термін після укусу.
Пошкодження або укус нанесені дрібними тваринами (домашніми гризунами, щурами або мишами) на неблагополучній до сказу території.
Укус або подряпину завдав заражений сказом людина.

Відео: ВАКЦИНА ВІД сказу

Початкова стадія. На цьому етапі яскрава симптоматика відсутня: хворий відчуває загальну слабкість, періодичний головний біль, відсутність апетиту, втома. На місці укусу виникає почервоніння, свербіж, подразнення. Протягом 2-3 днів симптоматика посилюється. У людини може розвинутися депресія, з`являються тривога і страх, іноді виникають слухові і зорові галюцинації негативного характеру.
Стадія порушення. У хворого на цьому етапі розвивається ураження нервової системи, яке виражається різними фобіями. Особливо вираженим є страх води: хворий не може наблизитися до водойм, відмовляється від пиття, лякається навіть звуку води, що ллється з крана. У глотці і гортані виникають сильні больові спазми, які заважають ковтанню, виникає інтенсивні слиновиділення, судоми. Часто на цій стадії виникає агресія.
На заключній стадії хвороби розвивається великий параліч, якому передує спад виражених проявів хвороби. На деякий час у хворого зникає водобоязнь, збудження нервової системи, потім різко піднімається температура (до 42 градусів). Летальний результат наступає в результаті паралічу дихальних шляхів.

Загальна тривалість захворювання від розвитку початкових симптомів до паралічу рідко перевищує 7 днів. Хвороба може мати інкубаційний період тривалістю в кілька місяців. Найбільш небезпечні в плані зараження укуси в голову, кисті рук, область геніталій.

антирабічна вакцина

Які уколи ставлять проти вірусу? Хворому ставлять антирабічною щеплення і імуноглобулін. Терапія повинна бути надана вчасно — до закінчення двотижневого терміну після укусу або зараження через повітря (їжу). Не можна допускати появи характерних ознак зараження: після їх появи ніяка терапія не допоможе.

Своєчасне введення антирабічної вакцини (щеплення) допоможе організму подолати смертельний вірус. Дана щеплення забезпечить вироблення штучного імунітету на дванадцять місяців.

При введенні цієї вакцини імунітет працює в інтенсивному режимі і бореться з вірусом. А вживання спиртного знижує захисні сили організму. Ослаблена імунна система не здатна боротися з небезпечним вірусом, що швидко поширюється в організмі.

почервоніння, припухлість, болючість і свербіння в місці уколу;
мігрень, біль в животі, суглобах і м`язах, запаморочення;
кропив`янка, лихоманка, порушення чутливості (зазвичай проходить на 12 день після вакцини).

Щеплення від сказу не гарантує повної захищеності від даного вірусу. Причиною тому може стати несвоєчасність проведення вакцинації, неякісна вакцина, прийом деяких препаратів, а також вживання алкоголю в період лікування.

4. Роботи по заготівлі, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції на територіях, неблагополучних по інфекцій, загальним для людини і тварин.

5. Роботи по забою худоби, хворого інфекціями, загальними для людини і тварин, заготівлі та переробці отриманих від нього м`яса і м`ясопродуктів.

6. Роботи, пов`язані з доглядом за тваринами і обслуговуванням тваринницьких об`єктів в тваринницьких господарствах, неблагополучних по інфекцій, загальним для людини і тварин.

7. Роботи з вилову і утриманню бездоглядних тварин.

8. Роботи з обслуговування каналізаційних споруд, обладнання та мереж.

Відео: Хаскі: щеплення — запорука здоров`я вихованців

9. Роботи з хворими на інфекційні захворювання.

10. Роботи з живими культурами збудників інфекційних захворювань.

11. Роботи з кров`ю і біологічними рідинами людини.

12. Роботи у всіх типах і видах освітніх установ.

Таким чином, якщо професія пов`язана з необхідністю профілактичної (до контакту) вакцинації проти сказу, то людина має право відмовитися від вакцинації, але тоді не має права працювати за даною професією.

Вкусила мавпа (собака, кішка і т.п.), коли відпочивав в іншій країні. Зробили щеплення проти сказу вакциною зарубіжного виробництва. Як продовжувати робити щеплення проти сказу після повернення в Росію?

У Росії для докладних випадків не існує офіційних рекомендацій щодо переходу з антирабічних вакцин зарубіжних виробників на вакцини вітчизняні.

На практиці, незалежно від конкретної вакцини якої починали курс, далі продовжують схему вакцинації будь зареєстрованої в Росії антирабічною вакциною. Бажано принести в травмпункт довідку про зроблені за кордоном щеплення (дата, доза, назва).

Рекомендації США (березень 2020) «Use of a Reduced (4-Dose) Vaccine Schedule for Postexposure Prophylaxis to Prevent Human Rabies»

У липні 2020 року Комітет ACIP проголосував виключити п`яту дозу вакцини при проведенні пост-експозиційної профілактики невакцинованим до цього людям при відсутності імуносупресії. Рішення базується на доказах того, що імунна відповідь не буде знижений, зменшиться потреба у вакцинах, і будуть вигоди як для здоров`я пацієнта, так і для економіки в зв`язку зі скороченням кількості медичних візитів і числа вводяться доз. Оновлені рекомендації по четирехдозовуму графіком постекспозіціонной профілактики сказу опубліковані в MMWR 19 березня 2020 року.

Найбільш небезпечний варіант протікання — коли уколи проти сказу не здійснено, а тварина проявило агресивні дії. Важкі випадки, коли заражена тварина залишає маленьку ранку і людина, що сподівається, що нічого не трапиться, забуває про неї. Але навіть практично непомітною рани вистачає для того, щоб вірус проник в організм. Особливо він є небезпечним для діток, так як вони можуть просто-напросто не розповісти дорослим про те, що на них напало тварина.

Сказ у тварин. Ветеринарні щеплення від сказу.

Чи небезпечно це для моєї собаки або кішки?

Безумовно небезпечно. Теоретично сказом може захворіти будь-яка теплокровна істота, а собаки і кішки відносяться до біологічних видів з числа найбільш сприйнятливих до вірусу сказу.

Природний резервуар вірусу сказу — дикі тварини. Захворювання передається домашнім тваринам лише епізодично. Тому ризик для собачки в центрі великого міста значно нижчий, ніж в селі. Але все ж він є. Особливо якщо врахувати цілковитий безлад з щепленнями.

Мало хто знає, що 100-150 тому небезпечніше всього було жити в індустріальних мегаполісах (у плані потенційної можливості піддатися нападу скаженої собаки). Неймовірна чисельність бродячих собак у великих містах призвела до появи і процвітання самостійних «міських» вогнищ циркуляції вірусу сказу. Сьогодні в наявності ознаки того, що ми йдемо до тієї ж ситуації.

Кожен власник собаки знає, як несподівано розпалюються собачі розбірки на прогулянках. Численні укуси зазвичай отримують обидва учасники бійки. Одна з собак перед цим могла з господарями побувати на дачі або в селі.

Якщо собака живе у дворі приватного будинку та її відпускають з прив’язі на ніч, то її контакти з іншими тваринами взагалі неможливо контролювати. Адже джерелом зараження може бути не тільки хворий собака, а, наприклад, куниця, ласка або їжак.

У сільській місцевості часті контакти з дикими тваринами. Буває, скажена лисиця, що забігла в село, встигає покусати добрий десяток собак. А вже скільки вони потім покусають…

Кішки ж взагалі гуляють самі по собі і що з ними відбувається під час обходу підконтрольної їм території — ніхто не знає.

Найнадійніший спосіб захистити свою собаку або кішку — щорічні ветеринарні щеплення від сказу. Але робити щеплення треба своєчасно, а не після того як собака був покусаний. Роблять щеплення ветеринари.

Багато хто вважає, що щеплення варто робити лише елітним тваринам, а звичайним дворнягам і кішкам-мишоловам вони ні до чого, тільки зайві витрати. Це велика помилка — саме такі «Барсики» найчастіше і підхоплюють сказ. А вже тоді замість «Барсика» щеплення часто доводиться отримувати господарям.

Деякі ветеринари не схвалюють практику поголовної вакцинації тварин. Така думка грунтується на тому, що графік щеплень цуценят від сказу погано узгоджений з щепленнями від інших специфічних для собак інфекційних хвороб і тим самим перевантажує їх імунну систему. Особливо це характерно для собак «кишенькових» порід.

Безумовно, будь-яке щеплення пов’язане з певним ризиком реакцій та ускладнень. Але до людей це відноситься не в меншій мірі, ніж до тварин. Виходить — якщо ми не хочемо піддавати ризику свого собаку, то в якійсь мірі ми беремо цей ризик на себе.

Якщо собака вкусив собаку (кішку)…

вистригти, а ще краще виголити шерсть навколо ран.
Промити рани теплою мильною водою. Глибокі рани зручно промивати медичним шприцем великого об’єму (не менше 20 мл) не одягаючи голку. Важкодоступні раньові кишені можна промити, якщо на шприц замість голки одягнути шматок пластикової трубки, вирізаний з медичної крапельниці.
Добре б після цього промити (іншим шприцем) розчином антисептика — наприклад, хлогексидіна біглюконата, декаметоксина або фурациліна.
Якщо відновилася кровотеча — до рани на 2-3 хвилини притиснути серветку, рясно змочену перекисом водню.
Краї рани обробити 5% спиртовою настоянкою йоду, 70% спиртом або зеленкою, якщо таких немає — підійде горілка.
Все це треба робити в медичних рукавичках, а ще краще — якщо це зробить ветеринар.

Не відкладаючи, зверніться до ветеринара — після укусів у собак часто утворюються гнійники і флегмони.
Якщо щеплень не робили — негайно зробіть щеплення.
Бажано мати телефон господаря собаки, що вкусив і періодично цікавитися її здоров’ям протягом 10 днів. Якщо дізнаєтесь, що вона захворіла або загинула — знову зверніться до ветеринара.
Уважно стежте за поведінкою тварини протягом 6 місяців (така максимальна тривалість інкубаційного періоду сказу у тварин, але зазвичай — від 10 днів до 2 місяців). Якщо з’явиться хоч що-небудь схоже на симптоми сказу — знову ж негайно до ветеринара. І треба бути обережним — вірус з’являється в слині тварини за 7-10 днів до появи симптомів сказу.
Якщо поставлений діагноз сказ — тварина приречена і її треба приспати. Самі ж негайно зверніться до травмпункту. Якщо міг бути контакт зі слиною хворої тварини — слід отримати курс щеплень.

Собаку (кішку або інше домашнє тварина), укушену скаженоютвариною, найбезпечніше відразу приспати.

Якщо Ви не хочете цього робити, треба:

тримати тварину зачиненою на протязі 6 місяців
зробити йому ветеринарне щеплення від сказу
не випускати тварину раніше ніж через місяць після закінчення щеплень
самому отримати профілактичний курс щеплень (а як же, Ви й самі дуже ризикуєте захворіти при випадковому контакті із зараженою слиною тварини)

Як зробити собаці (або іншій тварині) щеплення від сказу?

Щеплення від сказу роблять собакам, кішкам, коням, вівцям, козам, тхорам, норкам, песцям. Щеплення роблять ветеринари. Ревакцинації (повторні щеплення) згідно з вітчизняним ветеринарним законодавством слід проводити щорічно.

Щеплення від сказу цуценятам роблять з 3-х місячного віку.

Деякі ветеринари з цього приводу мають іншу думку — щеплення від сказу треба робити значно пізніше або навіть взагалі не робити. На тій підставі, що ці щеплення шкідливі для здоров’я цуценят і неузгоджені з планом інших щеплень від специфічних для собак інфекцій.

Нижче наводиться інструкція із застосування однієї з ветеринарних вакцин проти сказу голландського виробництва:

Вакцина проти сказу для тварин

Склад і форма випуску. Вакцина випускається в коробках, що містять 10 флаконів вакцини по 1 дозі і 10 флаконів вакцини по 10 доз.

Кожен флакон (1 доза) містить: культуру вірусу сказу з штаму Paster/RIV з активністю не менше 2 МЕ.

Фармакологічна дія. Вакцина є профілактичним засобом активної імунізації здорових тварин проти сказу. У собак і кішок ця вакцина створює імунітет строком до 3 років, у лисиць, норок та тхорів до 12 місяців.

Показання до застосування. Інактивована вакцина проти сказу собак, котів, ВРХ, овець, кіз, тхорів, норок, лисиць і коней.

Дози і спосіб застосування. Вакциною прищеплюють лише клінічно здорових тварин, починаючи з 8-9 тижневого віку. Дозування: 1мл підшкірно або внутрішньом’язово згідно зі схемою:

* якщо тварина через епізоотичну ситуацію (тобто поширеность хвороби серед тварин в даній місцевості) щеплена раніше зазначеного віку, то вона має бути вакцинована повторно, коли досягає 3 місяців (собаки, кішки, тхори, норки і лисиці), 6 місяців (ВРХ і коні).

** в разі, якщо місцеве законодавство країни споживання, вимагає щорічні вакцинації проти сказу, а також залежно від епізоотичної ситуації, можна проводити вакцинації тварин щороку. Імунітет наростає на 21 день.

Для овець, кіз, норок, тхорів і лисиць щеплення забезпечує захист як мінімум 1 рік.

Рекомендується проводити ревакцинацію кішок і собак 1 дозою вакцини кожні 2-3 роки.

Побічні дії. Реакція гіперчутливості після застосування вакцини трапляється рідко, проте, як і у випадку застосування будь-якої іншої вакцини, іноді має місце. У цьому випадку показане підшкірне застосування адреналіну.

Протипоказання. Вакциною прищеплюють лише здорових собак. Інших протипоказань до її застосування немає.

Особливі вказівки. Перед вживанням флакон з вакциною рекомендується струснути. При порушенні цілісності флаконів або по закінченню зазначеного терміну придатності невикористана вакцина підлягає знезараженню шляхом кип’ятіння протягом 5-10 хвилин.

Умови зберігання. Вакцину зберігають і транспортують в сухому темному місці при температурі від 2° до 8°С. Не заморожувати! Термін придатності 2 роки з дня виготовлення.

Не відкладаючи, зверніться до ветеринара — після укусів у собак часто утворюються гнійники і флегмони.

Якщо щеплень не робили — негайно зробіть щеплення.

Бажано мати телефон господаря собаки, що вкусив і періодично цікавитися її здоров’ям протягом 10 днів. Якщо дізнаєтесь, що вона захворіла або загинула — знову зверніться до ветеринара.

Уважно стежте за поведінкою тварини протягом 6 місяців (така максимальна тривалість інкубаційного періоду сказу у тварин, але зазвичай — від 10 днів до 2 місяців). Якщо з’явиться хоч що-небудь схоже на симптоми сказу — знову ж негайно до ветеринара. І треба бути обережним — вірус з’являється в слині тварини за 7-10 днів до появи симптомів сказу.

Якщо поставлений діагноз сказ — тварина приречена і її треба приспати. Самі ж негайно зверніться до травмпункту. Якщо міг бути контакт зі слиною хворої тварини — слід отримати курс щеплень.

Антирабічна вакцина і алкоголь

Собаки кусаються, кішки дряпаються — від подібних подій не застрахований ніхто. Всі знають, що в таких випадках потрібно їхати і робити уколи від правця і сказу. Але, сидячи в травмпункті і вислуховуючи рекомендації лікаря — не перегріватися, не переохолоджуватися, не перевтомлюватися і ні в якому разі не вживати алкоголь — чи багато хто відносяться до них з усією відповідальністю? Можна чи не можна порушувати ці рекомендації, чи не є вони простою формальністю, пережитком минулих часів, коли постраждалих мучили тридцятьма уколами в живіт? Чому і скільки можна пити алкоголь? Що поганого в тому, щоб прийняти трохи спиртного на весіллі або дні народження . Які наслідки спричинять за собою такі дії? Щоб розібратися з цими питаннями, слід почати спочатку.

Чому потрібно робити щеплення від сказу

Медицині відомі поодинокі випадки зцілення, але скільки їх було? Три-чотири за всю історію.

Коли потрібно робити щеплення від сказу

При укусах диких тварин, незалежно від обставин, профілактика сказу життєво необхідна. Те саме можна сказати і до укусів бродячих або домашніх собак і кішок. Ризик заразитися від домашнього вихованця менше, але він все одно є. Не можна бути впевненим напевно, що в його крові немає вірусу сказу. У другому випадку курс можна припинити, якщо на протязі десяти днів винуватець травми залишається живим і здоровим.

Ймовірність влучення в організм вірусу сказу є при:

Чим ближче пошкоджене місце до голови, тим коротше буде інкубаційний період хвороби, і тим швидше потрібна вакцина. Навіть якщо після інциденту пройшло кілька днів — необхідність робити щеплення нікуди не зникає: хвороба може активізуватися в період від десяти днів до року і ігнорувати цю загрозу не можна.

вакцина КОКАВ

КОКАВ або вакцина антирабическая культуральная концентрована очищена інактивована суха — застосовується при ризику зараження людини сказом і вводиться різними курсами, в залежності від мети щеплення.

для профілактики (людям, які працюють на природі або з тваринами, що мають ризик зараження) — робляться уколи в 1, 7 і 30 день.
після контакту з імовірно зараженими звірами: в день укусу, на третій, сьомий, чотирнадцятий день, і далі, якщо тварина невідомо — через місяць і три місяці.

У деяких випадках вакцина КОКАВ дає побічні реакції:

свербіж в місці уколу;
набряки;
запалення лімфовузлів.

Можливі слабкість, головний біль, підвищення температури. Але це ні в якому разі не означає, що лікування можна припинити: коли альтернативою є загибель, вибір очевидний.

Підхопити сказ від щеплення не можна — вірус у вакцині «убитий» ультрафіолетом.

Щеплення КОКАВ несумісні з глюкокортикостероїдами (гормонами, застосовуваними при надниркової недостатності) і імунодепресантами.

Вживати алкоголь в той час, як в організмі працює вакцина КОКАВ, не можна. Прийнявши алкоголь, можна не тільки посилити можливі побічні ефекти від вакцини, але і спровокувати їх. Інструкція до препарату КОКАВ містить в тому числі і таку фразу: «вакцинують повинен бути проінформований, що йому забороняється вживання будь-яких спиртних напоїв протягом всього курсу щеплень і 6 місяців після його закінчення».

Як діє щеплення на організм

Принцип дії будь-якої вакцини полягає в підготовці імунітету до боротьби з певним видом інфекції. Вакцина КОКАВ — не виняток. На ній захисні сили організму «тренуються» відбивати атаки чужорідних агентів, виробляючи антитіла. І хоча вакцина містить інактивований вірус, щоб впоратися з ним, організм докладає значних зусиль. Як людина буде переносити уколи, залежить від стану його здоров`я: можна взагалі не помітити в собі скільки-небудь серйозних змін, а можна відчувати слабкість, легше застудитися, частіше хворіти. Тому протягом року, щоб допомогти організму боротися, імунітет потребує підтримки, і йому зовсім ні до чого зайві навантаження.

Пити чи не пити алкоголь

Загальновідомий факт: алкоголь — це отрута, який пригнічує центральну нервову систему. Навіть незначна його кількість порушує роботу відділів головного мозку, не кажучи вже про великих дозах міцного спиртного. Саме тому вживати алкоголь не можна не тільки під час вакцинації КОКАВ, але і через півроку після.

Основна частина постраждалих від укусів собак насправді не заражені і отримують щеплення «на всякий» випадок. Їм легше: організм бореться тільки з безпечним вмістом вакцини, хоча навантаження на центральну нервову систему все одно досить сильна. Але що якщо хвороба вже проникла в організм? Тоді імунітет працює на межі можливостей і в будь-який момент може не витримати: спиртне, стрес, перенапруження додають йому роботи і здатні значно знизити кількість вироблюваних антитіл, що в крайньому випадку зведе нанівець ефект від вакцинації.

Ось тільки деякі наслідки, які можуть викликати алкоголь і вакцина від сказу разом навіть у здорових людей:

всілякі неврологічні захворювання;
непритомність;
епілептичні припадки;
параліч;
енцефаліт.

Випадки виникнення настільки важких наслідків рідкісні, але чи є сенс ризикувати? В кінцевому рахунку відмова від спиртного не зашкодив ще жодній людині, а вже скільки дотримуватися режиму тверезості — вирішувати вам.

для профілактики (людям, які працюють на природі або з тваринами, що мають ризик зараження) — робляться уколи в 1, 7 і 30 день.

після контакту з імовірно зараженими звірами: в день укусу, на третій, сьомий, чотирнадцятий день, і далі, якщо тварина невідомо — через місяць і три місяці.

Антирабічна вакцина і алкоголь

Чому потрібно робити щеплення від сказу

Медицині відомі поодинокі випадки зцілення, але скільки їх було? Три-чотири за всю історію.

Коли потрібно робити щеплення від сказу

При укусах диких тварин, незалежно від обставин, профілактика сказу життєво необхідна. Те саме можна сказати і до укусів бродячих або домашніх собак і кішок. Ризик заразитися від домашнього вихованця менше, але він все одно є. Не можна бути впевненим напевно, що в його крові немає вірусу сказу. У другому випадку курс можна припинити, якщо протягом десяти днів винуватець травми залишається живим і здоровим.

Ймовірність влучення в організм вірусу сказу є при:

вакцина КОКАВ

для профілактики (людям, які працюють на природі або з тваринами, що мають ризик зараження) — робляться уколи в 1, 7 і 30 день.
після контакту з імовірно зараженими звірами: в день укусу, на третій, сьомий, чотирнадцятий день, і далі, якщо тварина невідомо — через місяць і три місяці.

У деяких випадках вакцина КОКАВ дає побічні реакції:

свербіж в місці уколу;
набряки;
запалення лімфовузлів.

Підхопити сказ від щеплення не можна — вірус у вакцині «убитий» ультрафіолетом.

Вживати алкоголь в той час, як в організмі працює вакцина КОКАВ, не можна. Прийнявши алкоголь, можна не тільки посилити можливі побічні ефекти від вакцини, а й спровокувати їх. Інструкція до препарату КОКАВ містить в тому числі і таку фразу: «вакцинують повинен бути проінформований, що йому забороняється вживання будь-яких спиртних напоїв протягом всього курсу щеплень і 6 місяців після його закінчення».

Як діє щеплення на організм

Пити чи не пити алкоголь

Ось тільки деякі наслідки, які можуть викликати алкоголь і вакцина від сказу разом навіть у здорових людей:

всілякі неврологічні захворювання;
непритомність;
епілептичні припадки;
параліч;
енцефаліт.

Випадки виникнення настільки важких наслідків рідкісні, але чи є сенс ризикувати? В кінцевому рахунку відмову від спиртного не пошкодив ще жодній людині, а вже скільки дотримуватися режиму тверезості — вирішувати вам.

Собаки кусаються, кішки дряпаються — від подібних подій не застрахований ніхто. Всі знають, що в таких випадках потрібно їхати і робити уколи від правця і сказу. Але, сидячи в травмпункті і вислуховуючи рекомендації лікаря — не перегріватися, не переохолоджуватися, не перевтомлюватися і ні в якому разі не вживати алкоголь — чи багато хто відносяться до них з усією відповідальністю? Можна чи не можна порушувати ці рекомендації, чи не є вони простою формальністю, пережитком минулих часів, коли постраждалих мучили тридцятьма уколами в живіт? Чому і скільки можна пити алкоголь? Що поганого в тому, щоб прийняти трохи спиртного на весіллі або дні народження . Які наслідки спричинять за собою такі дії? Щоб розібратися з цими питаннями, слід почати спочатку.

Почему У Кота Течет Слюна При Перевозке На Автомобиле