Прурит Фото

ПІРАЗИНАМІД

(PYRAZINAMID)

міжнародна та хімічна назва: pirazinamide; амід піразинкарбонової кислоти;

основні фізико-хімічні властивості: білі круглі, трохи двоопуклі таблетки зі скошеним краєм та насічкою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить 500 мг піразинаміду;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, крохмаль попередньоже латинізований, натрію крохмальгліколят, тальк, магнію стеарат, натріюлаурилсульфат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04A K01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Піразинамід використовується для лікування туберкульозу (туберкулостатик). Вінруйнує М. tuberculosis на стадії внутрішньоклітинного ділення. Піразинамідособливо ефективний протягом перших місяців лікування. Його завжди призначають разом з іншими туберкулостатиками (ізоніазидом, етамбутолом, рифампіцином) длятого, щоб запобігти розвитку стійких до піразинаміду штамів М. tuberculosis.

Фармакокінетика. Піразинамід повністю засвоюється з шлунково-кишкового тракту. Найвища концентрація в крові досягається через дві години після перорального прийому. Піразинамід широко розповсюджується по тканинах і рідина хтіла. Він метаболізується в печінці, його основний метаболіт також є активним проти М. tuberculosis. Піразинамід і його метаболіти виводяться, в основному, нирками.

Піразинамід повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. У лікворі досягається майже такої ж концентрації, які в сироватці. Основний метаболіт — фармакологічно активна піразинова кислота. Приблизно 70% препарату виділяється із сечею.

Показання для застосування. Піразинамід використовується для лікування всіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатиками).

Спосіб застосування та дози. Звичайна доза Піразинаміду для дорослих становить від 15 до 30 мг на 1 кг маси тіла на добу; максимальна добова доза неповинна перевищувати 2 г. Можливі випадки використання підвищеної дози, тобтовід 50 мг до 70 мг/кг маси тіла на добу, два або три рази на тиждень. При дворазовому прийомі на тиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; при триразовому прийомі — ця доза не повинна перевищувати 3 г.

Звичайна доза Піразинаміду для дітей становить від 15 до 30 мг на 1 кгмаси тіла на добу; максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г. Зновуж, можливі випадки використання підвищеної дози, тобто від 50 мг до 70 мг/кгмаси тіла на добу, два або три рази на тиждень. При призначенні двічі натиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; при призначенні тричіна тиждень ця доза не повинна перевищувати 3 г.

Пацієнтів похилого віку звичайно лікують Піразинамідом у дозах, близьких до нижньої межі звичайної дози для дорослих.

Звичайна доза Піразинаміду для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок становить від 12 до 20 мг на кг маси тіла на добу. Можливо також лікування дозами по 40 мг/кг маси тіла на добу три рази на тиждень і 60мг/кг маси тіла на добу два рази на тиждень. Треба уникати використанняПіразинаміду пацієнтами з кліренсом креатині ну нижче 50 мл/хв.

Для пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі або перітонеальномудіалізі, призначають звичайну дозу для дорослих. Можна також використовувати дози по 40 мг/кг маси тіла на добу три рази на тиждень і 60 мг/кг маси тіла надобу двічі на тиждень, але їх бажано застосовувати за 24 години до початку діалізу.

Якщо пацієнтів з порушеннями функції печінки лікують звичайними дозами, Піразинамід накопи чується в організмі. Тому таких пацієнтів треба лікувати меншими дозами.

Таблетки приймають, запиваючи водою, у вигляді разової дози після сніданку.

Для розрахунку добової дози завжди використовують ідеальну масу тіла.

Побічна дія. Лікар повинен повідомити пацієнта про можливі побічні ефекти і перші заходи боротьби з ними. Найбільш серйозним побічним ефектом є порушення функції печінки (жовтяниця, збільшення печінки, асимптомнезбільшення активності трансаміназ печінки до поодиноких випадків гострої атрофії печінки і смерті), що залежить від дози. Нудота, анорексія і артралгія (як з підвищенням концентрації сечової кислоти в сироватці, так і без нього) є звичайними побічними ефектами терапії Піразинамідом. Рідше спостерігаються блювання, міалгія і артралгія з підвищенням температури тіла, реакціїгіпер чутливості (висипання на шкірі, кропив’янка, прурит, фото чутливість), сидеробластна анемія і тромбоцит опенія. Іноді побічними ефектами терапіїПіразинамідом є вугри, пелагра, біль при сечовиділенні (дизурія) і запалення нирок (інтерстиціальний нефрит).

Протипоказання. Піразинамід не повинні приймати пацієнти з гіперчутливістю до активної речовини та інших інгредієнтів цих ліків, а також пацієнти зтяжкими порушеннями функції печінки і хворих на гостру подагру.

Якщо пацієнт прийняв велику кількість таблеток і знаходиться у свідомості необхідно викликати блювання. Лікування симптоматичне. Гемодіаліз є ефективним методом виведення піразинаміду з організму.

Якщо пацієнт почуває себе добре, то дуже важливо приймати препарат регулярно та завершити повний курс лікування. При проведенні лікування Піразинамідом слід контролю ватиосновні функціональні проби печінки і рівень сечової кислоти. Функціональні проби печінки слід проводити кожні 2-4 тижні і/або якщо виникають будь-якікліничні ознаки або симптоми печінкової недостатності.

Піразинамідзатримує екскрецію уратів нирками, що 0 може виявлятися як гіперурикемія, звичайно без ознак подагри.

За наявності симптомів порушення функції печінки або гіперурикемії (гостра подагра) лікування треба припинити. У пацієнтів з нирковою недостатністю може відбуватися накопичення піразинаміду в організмі.

Піразинамід треба обережно призначати діабетикам, тому що лікування діабету може ускладнитися підчас терапії Піразинамідом.

У хворих на порфіріюПіразинамід може спричинити гострі напади порфірії.

Піразинамід треба обережно призначати пацієнтам з відомою гіперчутливістю до етіонаміду, ізоніазиду, ніацину або інших хімічно подібних ліків, тому що такі пацієнти можуть виявитись гіперчутливими також до піразинаміду.

Вагітність і годування груддю.

Незважаючи на те, що немає даних про шкідливу дію Піразинаміду на плод, ризик не може бути виключеним. Вагітні можуть приймати Піразинамід лише у разі, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Піразинамід виділяється в грудне молоко в невеликих кількостях, тому не рекомендується годувати груддю під час лікування Піразинамідом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пацієнтам треба утримуватися від вживання алкогольних напоїв під час лікування Піразинамідом, тому що ці ліки можуть посилити шкідливу дію алкоголю.

Паралель незастосування Піразинаміду та ізоніазиду може зменшити концентрацію ізоніазиду в сироватці, особливо у пацієнтів з уповільненим метаболізмом ізоніазиду.

Паралельний прийом Піразинаміду та етіонаміду збільшує ризик уражень печінки, особливо у діабетиків. Під час лікування комбінацією цих ліків треба робити регулярні лабораторні перевірки функції печінки. Якщо виникнуть будь-які ознаки порушення функції печінки, лікування такою комбінацією ліків треба припинити.

Піразинамідзнижує метаболізм циклоспорину і тим самим зменшує рівень циклоспорину в сироватці. У пацієнтів, які лікуються циклоспорином, рівні циклоспорину в сироватці треба контролю вати від початку терапії піразинамідом і після її припинення.

Паралель незастосування Піразинаміду і фенітоїну може збільшити концентрацію фенітоїну в сироватці і, відповідно, можуть виникнути ознаки інтоксикації фенітоїном. Піразинамід може зменшувати ефективність препаратів, які використовуються для лікування подагри, і засобів, які сприяють виведенню сечової кислоти з організму (алопуринол, колхіцин, пробенецид, сульфінпіразон). Це може підвищити рівні сечової кислоти в сироватці пацієнтів, які хворіють на подагру і лікуються Піразинамідом. Для контролю гіперурикемії може виявитись необхідним змінити дозування цих медикаментів, якщо препарати проти подагри і ліки, які сприяють виведенню сечової кислоти, використовуються паралельно зПіразинамідом.

Застосування паралельно Піразинаміду і алопуринолу може зменшити метаболізм метаболітівПіразинаміду. Метаболізм самого Піразинаміду при цьому суттєво не змінюється.

Зидовудин може значно зменшити рівень піразинаміду в сироватці і збільшити ризик анемії.

Піразинамідзаважає проведенню тестів Ацетест ® і Кетостикс ® , тому що вінробить колір проби червоно-коричневим. Источник

Піразинамід може заважати визначенню концентрації заліза в сироватці за допомогою приладуФеррохем (R) ІІ.

Побічна дія. Лікар повинен повідомити пацієнта про можливі побічні ефекти і перші заходи боротьби з ними. Найбільш серйозним побічним ефектом є порушення функції печінки (жовтяниця, збільшення печінки, асимптомнезбільшення активності трансаміназ печінки до поодиноких випадків гострої атрофії печінки і смерті), що залежить від дози. Нудота, анорексія і артралгія (як з підвищенням концентрації сечової кислоти в сироватці, так і без нього) є звичайними побічними ефектами терапії Піразинамідом. Рідше спостерігаються блювання, міалгія і артралгія з підвищенням температури тіла, реакціїгіпер чутливості (висипання на шкірі, кропив’янка, прурит, фото чутливість), сидеробластна анемія і тромбоцит опенія. Іноді побічними ефектами терапіїПіразинамідом є вугри, пелагра, біль при сечовиділенні (дизурія) і запалення нирок (інтерстиціальний нефрит).

то же, что зуд (см.). .

сущ., кол-во синонимов: (1) .

аллегорическое божество благоразумия и предусмотрительности у древних.(Источник: «Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка». Чудинов А.Н., 1910) .

(ново-лат., от лат. prunus — терн, слива). Слизистое вещество в камеди сливы (дерева).(Источник: «Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка». Чудинов А.Н., 1910)новолатинск., от лат. prunus, слива. Камедное вещество в сливах.(Источник: «Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней». Михельсон А.Д., 1865) .

Итальянская саранча, насекомое.(Источник: «Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка». Чудинов А.Н., 1910) .

Дополнительный поиск Прурит

Итальянская саранча, насекомое.(Источник: «Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка». Чудинов А.Н., 1910) .

Почему кошки чешутся.

© Veterinary & Aquatic Services Department, Drs. Foster & Smith

Одна из причин, по которой чешутся кошки — аллергия. Доктор Craig Griffin, имеющий международное признание в области дерматологии мелких животных, предлагает полезный метод, облегчающий понимание взаимосвязи аллергии и расчесывания шерсти и кожи. Хотя это и весьма упрощенное описание очень сложного заболевания, однако, оно помогает понять, почему некоторые кошки, страдающие от аллергии, чешутся намного больше других. Дело в том, что их заставляет чесаться суммарный эффект от многих факторов.

Зуд (или по научному — прурит, pruritis) могут вызвать такие причины, как аллергия, вторичные инфекции и сухость кожи. Представьте себе, что существует способ количественно измерить возможность каждого отклонения в здоровье вызывать зуд кожи — эдакую теоретическую единицу «чесательности». Назовем её, ну скажем, 1 Зуд (Зд). Представьте себе также, что существует некое пороговое значение, количественно выраженное в Зудах. После превышения этого порога кошка начинает чесаться.

Предположим, пороговая величина равна 40 Зудам. Укусы блохи, на которые у кошки появляется аллергическая реакция, в сумме дали 45 Зудов. В этом случае аллергия, даже без других заболеваний, приведет к тому, что кошка начнет чесаться. Она будет чесаться до тех пор, пока не будет проведено эффективное лечение аллергии.

Пусть теперь пороговым значением будет 60 Зудов. В этом примере 45 Зд, набранных после укусов блох, не превысят порога, и кошка чесаться не станет. Однако, если у кошка при этом страдает от бактериальной инфекции, добавляющей ещё 25 Зд. Хотя полученное значение также не превышает порога, она все равно начнет начнет чесаться. После уничтожения блох или успешного лечения бактериальной инфекции (а лучше всего — и того, и другого), уровень раздражения снизится до не превышающих порога значений. Кошка перестанет чесаться и расцарапывать кожу.

В последнем примере пороговое значение возьмем равным 50 Зудам. Пусть у кошки наблюдается средняя аллергия на укусы блох — 35 Зудов, а также аллергия на плесень, например, на 25 Зудов. Сухая кожа кошки добавит в копилку неприятностей еще 20 Зудов. Легко увидеть, что ни одна из этих причин сама по себе не вызовет зуда, достаточного для того, чтобы кошка начала чесаться. Однако, укусов насекомых и наличия плесени в помещении будет достаточно, чтобы зуд превысил предельный уровень. Кошка начнет чесаться и в том случае, если блохи покусают её в тот момент, когда кожа в силу каких-то причин (например, жаркая погода) станет сухой. А вот наличие плесени при сухой коже чесания не вызовет.

Среди причин, вызывающих прурит, можно также назвать атопию, аллергию на блох и клещей, пищевую аллергию. Вторичные факторы, такие как стрессы, сухая кожа, пиодерма (бактериальные инфекции), грибковые инфекции могут усиливать прурит. Для кошек, расчесывающих кожу, могут потребоваться диагностические тесты, выявляющие все факторы способствующие возникновению прурита.

© Veterinary & Aquatic Services Department, Drs. Foster & Smith

Почему возникает зуд?

Почему возникает зуд?

В категории Прочее о здоровье и красоте Спросил Redhammer

1 Ответ 889 Просмотров 1 месяц назад

• Рассказать друзьям
• Добавить в избранное
• Поделиться

Для добавления вопроса на сайт, блог или форум просто скопируйте и вставьте в html код:

Зуд, он же прурит, — это очень неприятное ощущение, которое может проявляться в жжении или покалывании того или иного участка кожи. Выражается это ощущение сильным, иногда практически непреодолимым желанием почесать или потереть зудящий участок.

Причины этого недуга разнообразны. Очевидно, что зуд возникает из-за раздражения нервных окончаний, проходящих у поверхности кожи. Вызывать такое раздражение может огромнейший перечень факторов, но мы рассмотрим лишь некоторые из них.

Попадание на кожу различных едких или отравляющих веществ может вызвать не только боль, но и зуд. К таким веществам можно отнести кислоты, щелочи, различные боевые отравляющие вещества.

Следующая большая группа факторов, провоцирующих зуд, — это воздействие живых организмов. Все мы знаем, что укусы вшей, пчел, ос и блох заставляют чесаться. Различные паразиты вроде гельминтов тоже могут стать причиной зуда. Вещества, содержащиеся в некоторых растениях также иногда могут доставить неприятные ощущения подобного рода.

Очевидно, что различные кожные заболевания зачастую сопровождаются зудом, например, экзема или псориаз. Также зуд могут вызывать аллергия или даже сахарный диабет.

Сильный зуд может сопровождать процессы заживления кожи при ее различных повреждениях: ранах, ожогах или обморожениях.

И естественно, если не хотите чесаться, мойтесь чаще. Нерегулярное выполнение гигиенических процедур — наиболее частая причина возникновения зуда.

Почему возникает зуд?

Лечение кожных заболеваний народными средствами

Народные средства лечения кожных заболеваний

Лечение кожных заболеваний народными средствами

Перечень кожных заболеваний, встречающихся среди людей, достаточно большой. Сегодня мы поговорим о нескольких патологических проявлениях на коже и способах их излечения народными средствами. Здравствуйте, уважаемые друзья, читатели и гости медицинского блога Narmedblog.ru !

Причины развития кожных заболеваний

● В медицинской практике установлено, что частое проявление экссудативного диатеза отмечается после необдуманного купирования очередного приступа бронхиальной астмы. То же самое происходит наоборот: мы справляемся с кожными высыпаниями, а астма, не дремлет и переходит в наступление. Как объяснить такую ситуацию? Это результат недостаточного преобразования белков в организме: кожа изо всех сил стремится вывести во внешнюю среду все то плохое, что недостаточно переработано внутренними органами. Аналогичное явление происходит при фурункулезе, мокнущей экземе , пиодермии.

● Такого рода расстройства встречаются чаще в начале жизненного пути человека, чем в пожилом и старческом возрасте. Продукты обмена веществ в виде твердых частиц, от которых организм не смог избавиться через пищеварительную и мочевыделительную системы, накапливаются на поверхности кожи. Они высушивают и делают ее шелушащейся, далее образуются корочки. Такое имеет место при псориазе , ихтиозе и сухой экземе. Участки кожи становятся как чешуя или панцирь.

● Для обеспечения нормального обмена белков организму нужна сера, хотя бы в гомеопатической форме – от Sulfur D-3 до D-6. Опять-таки, для улучшения дыхательной функции кожи желательно присутствие достаточного количества железа. Найдено решение этой проблемы посредством совмещения железа и серы в одном гомеопатическом препарате – Ferrum sulfuricum naturale (Феррум сульфурикум). Этот препарат вы можете без проблем приобрести в аптеке, но прежде обратитесь к специалисту-гомеопату. Обратите внимание, что лечение кожных заболеваний с использованием гомеопатических препаратов сопровождаются кратковременным обострением, но вы должны потерпеть, так как это не является противопоказанием.

● При желании можно заменить гомеопатические средства народными средствами из трав:

— принимайте свежевыжатый сок из крапивы двудомной , собранной в период цветения, по столовой ложке перед приемом пищи три раза в день;

— одновременно с соком крапивы пейте настой коры березы : на пол-литра кипяченой воды, охлажденной до 60⁰C – 100 г сырья, держать 12 часов, потом профильтровать.

Как лечить кожное заболевание — экссудативный диатез

● Есть тесная связь между состоянием кожи и работой печени. Печень можно сравнить с тепловым полюсом организма, а кожу – с полюсом холода. Если мы начинаем мерзнуть, первой реагирует кожа, очень чувствительная к перепаду температур. Что касается печени, она сама по себе никогда не болит даже при ее серьезном повреждении. Вместе с тем, у этих двух органов есть нечто общее. Речь идет о способности к восстановлению (регенерации) клеток. Какая связь между ними, рассмотрим ниже.

● Когда некоторые функции печени дают сбой, кожа пытается взять их на себя. Вследствие чего она становится значительно влажной, горячей и менее чувствительной, как печень. При этом кожа утрачивает свою форму, и образуются бугорки (папулы) и пузырьки (везикулы). Такая клиника наблюдается при экссудативном диатезе, в процессе лечения которого следует соблюдать надлежащий режим для облегчения работы печени. Одновременно необходимо использовать травы, поддерживающие печень.

● К ним относятся: календула лекарственная , расторопша пятнистая , спорыш и пижма; кора калины и барбариса , корни цикория, пырея и одуванчика. При такой хвори, как экссудативный диатез, народная медицина рекомендует еще применение препаратов березы. Используя экстракт из молодых листочков березы и ее весенний сок, представляется возможным откорректировать физиологические процессы переработки белков в организме. Лечение кожных заболеваний желательно в каждом конкретном случае должно проводиться опытным фитотерапевтом.

Лечение сухих дерматозов

● К ним относятся сухая экзема, псориаз и ихтиоз. Эта группа кожных заболеваний сопровождается зудом, который бывает единственным симптомом. В медицинской практике встречается старческий зуд (так называемый прурит) , который указывает на наличие нейросенсорных нарушений, связанных с центральной нервной системой. Почти всегда прурит связан с артериосклерозом (отложением холестерина на стенках кровеносных сосудов). Мучительный зуд ведет к расчесам, попыткам освободиться от чересчур твердых слоев кожи, а потом и корок.

● Лечение кожных заболеваний должно быть направлено на исцеление основного недуга – внутренними неполадками в организме. Из наружных средств можно использовать умывание и теплые ванны с настоями череды и календулы. Настои должны быть густыми – здоровью это не повредит.

Как лечить юношеские угри

● Угри образуются в результате застоя кожного жира и скапливания в определенных местах фрагментов отмирающих клеток. Это патологическое содержимое воздействует на кожу как инородное тело, провоцируя воспалительную реакцию в виде образования угрей. Кожа стремится от него, во что бы то ни стало, освободиться, избавиться. Причина заключается в слабости процессов выделения шлаков, в гормональном фоне и особенностях обмена веществ. У девушек часто образуются угри в определенном периоде менструального цикла. При обследовании крови выявляется повышенное содержание гормона фолликулина.

●При высыпании угрей в области грудной клетки у высоких и худых, долговязых молодых людей, то по всей вероятности они предрасположены к легочным заболеваниям. Желательно им пройти обследование органов грудной клетки (легких, бронхов, трахеи). Лечение кожных заболеваний в виде угрей можно лечить такими народными средствами:

— принимать по чайной ложке за пять минут до трапезы настой хрена огородного три раза в сутки;

— два раза в день после приема пищи выпивать кисель на основе льняного семени: две столовые ложки сырья варить десять минут на медленном огне, после остывания профильтровать; на каждый стакан киселя добавлять две столовые ложки сока клюквы и две чайные ложки фруктозы.

Народные методы лечения кожных заболеваний

● Хорошо лечить сухие дерматозы водным настоем чаги : разделить березовый гриб на мелкие кусочки, затем сто грамм сырья залить доверху на 48 часов охлажденной до 60⁰C кипяченой водой. Вслед за фильтрацией настоя начинайте принимать по ¾ стакана трижды в день по истечении одного часа после приема пищи. На ночь – еще чайную ложку касторового масла.

● Старческая почесуха (прурит), сопровождающаяся сильным зудом, исцеляется путем обмывания кожи горячей водой с добавлением настоя из листьев лавра благородного или цветков череды. Причем вода должна быть настолько горячей, насколько сильнее зуд. После обмывания смажьте кожу раствором, состоящим из трех частей яблочного уксуса , двух частей водки и одной части касторового масла.

● Рекомендации больным псориазом. Начинайте лечение кожного заболевания с яблочной диеты. В течение одной недели вам нельзя ничего употреблять, кроме воды и яблок. В последующие три месяца переходите на вегетарианскую диету. В это время принимайте настой березовой чаги по рецепту, приведенному выше. За пять минут до еды трижды в день употребляйте на кончике ножа порошок из измельченной яичной скорлупы. Больному псориазом в течение двух лет подряд запрещено употребление животных жиров. С использованием послабляющих растительных чаев следует бороться с запорами.

Мазь из живицы – уникальное средство для лечения кожных заболеваний

● Чтобы приготовить мазь берем по одной части смолы ели и пчелиного воска (его вы найдете в специализированных магазинах, где продают мед), добавьте две части сливочного несоленого масла. Полученную смесь томите два-три часа на водяной бане, часто помешивая. Перелейте в горячем виде лечебную смесь в стеклянную банку, дайте остудиться и поместите в холодильник.

● Эта мазь всегда выручает нашу семью. Мы смазываем ею раны, ссадины и потертости на коже, после чего они быстро заживают. Мазь помогла нам, когда ребенок сильно застудил шею. А теперь несколько слов, как добывать еловую смолу. Сходите в лес, елки рубить не надо – весной смола во время оттепели сама стекает по стволам, и вы сможете набрать достаточное количество сырья, которого не так много нужно для приготовления мази. Будьте здоровы!

Как мой друг избавился от мучительного кожного зуда

● У моего друга на фоне подагры чесались ноги от колен до пят, причем он расчесывал кожу до крови – страшно было на него смотреть. Длилось это года три, он – бедняга – перепробовал много мазей и лекарств, однако толку никакого не было. Кто-то из моих знакомых подсказал, как лечиться от этого недуга ягодами брусники.

● Тогда было раннее лето – еще не поспела брусника , поэтому нам пришлось купить мороженые ягоды. Дождавшись, пока плоды немного оттают, мы разминали их руками и обмазывали проблемные места, предварительно вымыв кожу с мылом. Друг ложился спать, когда сок брусники высыхал. Ягоды не смывали до следующего вечера.

● Такие процедуры мы делали каждый день. Прошло четыре дня – ноги меньше стали чесаться, а через неделю кожный зуд прошел окончательно. Нам не верилось, что так просто можно избавиться от такого длительного мучения. Представьте себе, на лечение потребовалось всего лишь 300 г брусники. Прошло два года с тех пор, а зуд не вернулся. Слава Богу!

Вы можете найти дополнительную информацию по теме на странице « Лечение кожных заболеваний народными средствами »

Возможно вам понадобится узнать как вылечить опрелости. Ссылка здесь . Как лечить кожные заболевания корой дуба можно узнать на этой странице .

● У моего друга на фоне подагры чесались ноги от колен до пят, причем он расчесывал кожу до крови – страшно было на него смотреть. Длилось это года три, он – бедняга – перепробовал много мазей и лекарств, однако толку никакого не было. Кто-то из моих знакомых подсказал, как лечиться от этого недуга ягодами брусники.