Возбудителем стригущего лишая у кошек является грибок-дерматофит, имеющий несколько разновидностей. Заболевание поражает кожные покровы животных, легко передается и трудно выводится. Споры возбудителя могут долго сохраняться на различных предметах, ожидая свою жертву.
Чаще лишаем страдают бездомные животные, но и у домашних питомцев такое заболевание не редкость. В большинстве случаев, заражение происходит на улице, при контакте с бродячими животными и от грызунов. Грибок устойчив к воздействию моющих и дезинфицирующих средств.
Симптомы стригущего лишая у кошек и котов
Инкубационный период болезни может продолжаться от 1 недели до 3 месяцев, в зависимости от силы защитных функций животного. Первый признак стригущего лишая — появление небольшого пятнышка оголенной кожи. На участке заражения заметны чешуйки и гнойнички. Может наблюдаться зуд, но не всегда.
Когда заражению подвергаются когти, последние деформируются и неправильно растут. Постепенно споры гриба распространяются и область поражения расширяется. Появляются новые очаги заражения. Чаще всего страдают голова, шея и хвост.
При отсутствии лечения, опасный гриб захватывает все тело, кожа выглядит сальной. Хозяева животных обязаны знать, как выглядит стригущий лишай у кошек (смотри выше на фото как выглядит заболевание), чтобы вовремя вылечить опасное заболевание.
Диагностика заболевания
Лишай у кошек и котов очень опасное заболевание
Некоторые заболевания по симптоматике очень схожи с лишаем. К примеру, деятельность власоеда очень похожа на признаки лишая. Прежде чем приступить к лечению, необходима постановка правильного диагноза. Самый популярный способ — излучающий ультрафиолет аппарат (лампа Вуда).
Если на пораженном участке действительно присутствуют лишай, то кожа будет подсвечиваться ярко-зеленым цветом. Минус этого метода в том, что не каждый вид лишайного грибка реагирует таким образом. И наоборот, некоторые микроорганизмы могут флуоресцировать, подобно возбудителю лишая.
Для более точной идентификации возбудителя, берется соскреб с пораженного участка. Образец помещают в специальную среду. При положительном диагнозе , через 5-6 дней развивается белый комочек (колония спор). Проводятся также исследования с помощью микроскопа, призванные подтвердить диагноз.
Виды лишая у кошек
Чаще всего в возникновении стригущего лишая повинны три вида гриба.
- Trichophyton.
- Microcporum gypseum.
- Microcporum canis.
Грибок Trichophyton вызывает трихофитию. Грибки вида microcporum вызывают микроспорию. Данные виды не имеют существенных отличий, и при заражении любым из них стадии лишая у кошки протекают практически одинаково.
Что делать и чем лечить домашнего питомца от лишая
На начальных стадиях заболевания эффективно помогают вакцины
Способ лечения зараженной стригущим лишаем кошки зависит от нескольких факторов. Должна учитываться стадия развития лишая у кошки, размер и количество пораженных участков, а также степень сопротивляемости иммунной системы. В начальных фазах лишай удается вывести при помощи специальных вакцин:
Уколы следует делать с интервалами в 2 недели, всего — 2 или 3 раза. Эти же препараты целесообразно принимать в целях профилактики, когда в силу каких-либо причин существует опасность заражения кошки. К примеру, если в доме две кошки, и одна из них точно заражена. Для поддержания иммунитета хорошо себя зарекомендовал Риботан и Фоспренил.
Если степень заражения достаточно высока, то без мази не обойтись. Выбрать можно средство из таких препаратов, как:
Мазь Санодерм эффективно помогает при лечении лишая у кошек, курс лечения составляет до 4 недель
Каждая из этих мазей является противогрибковой и способна подавить и устранить возбудитель. Курс лечения Фунгином составляет 2 недели. Мазать очаг заболевания 1 раз в сутки ватным тампоном.
ЯМ БК — сильнодействующий медикамент, поэтому при его применении нужно избегать попадания препарата в уши, глаза и на слизистые оболочки. Наносить 2 раза в день, до тех пор, пока на пораженном участке не начнут отделяться корочки и не появятся признаки роста шерсти. Как правило, это происходит через 10 дней.
Мазь Санодерм вначале применяется 2 раза в день. Когда при визуальном осмотре будут обнаружены улучшения, можно сократить использование до 1 раза в сутки. Общий курс лечения составляет 2-4 недели.
Кроме приведенных выше, можно использовать Тиабендазол и Миконазол. Отличный эффект дают ванночки серной извести, хотя и не очень хорошо пахнут. Но ради здоровья питомца все же можно перенести неприятный запах.
Вылечить лишай у кошки с помощью мазей можно в домашних условиях, если ситуация не слишком запущена. Но перед применением внутренних препаратов необходима консультация со специалистом, поскольку большинство из таких лекарств имеет побочные эффекты.
Оральные препараты
Гризеофульвин необходимо применять в комплексе с мазью
В особо сложных случаях лечение дополняется оральными (принимаемыми внутрь) препаратами. К таким случаям относятся:
- запущенное заражение с обширными участками поражения;
- кошка длинношерстной породы;
- поражение когтей;
- неэффективность других методов.
Гризеофульвин — специальный антибиотик противогрибкового действия. Подавляет инфекцию и способствует быстрой генерации новых тканей. Действие препарата усиливается, если его применять в комплексе с мазью. Побочный эффект — возможная анемия, поэтому перед применение необходим анализ крови на тромбоциты. С особой осторожностью применять для лечения беременных кошек.
Кетоконазол — противогрибковое средство синтетического происхождения. Дозы рассчитываются в зависимости от размеров кошки и применяются в пропорции 5-10 мг на килограмм веса животного, применяя раз в 12 часов. Можно применять и 1 раз в сутки, но в этом случае разовая доза удваивается. Из побочных действий возможна диарея и анорексия.
Итраконазол — еще один препарат, способный победить грибок лишая. Применяется из расчета 10 мг на 1 кг веса животного. По сравнению с кетоканазолом, обладает более мягким лечебным эффектом.
Обезопасьте себя и кошку
Грибковые возбудители крайне заразны, получить лишай человеку от любимой кошки не составляет труда. Если у домашнего любимца обнаружен лишай, нужно особенно тщательно соблюдать правила гигиены.
В период лечения стараться избегать контактов с животным, а после необходимых лечебных процедур обязательно мыть руки.
Пол и места пребывания кошки нужно пылесосить, поскольку грибные споры очень долго сохраняют свою жизнеспособность во внешней среде.
Профилактика заболевания должна касаться и животного. Нельзя позволять кошке «гулять самой по себе», допускать ее контакта с бродячими сородичами. Предотвратить стригущий лишай гораздо легче, чем его вылечить. Нужно регулярно осматривать питомца на предмет подозрительных признаков. При обнаружении таковых, немедленно обратиться в ветеринарную клинику.
Если кот все же заболел, нельзя купать зараженного питомца с применением обычных моющих средств, это приведет к еще большему распространению инфекции. Для водных процедур можно применять лишь специальные антигрибковые шампуни, которые не только выполнят гигиенические функции, но и дадут дополнительный целебный эффект.
И в завершении смотрите видео материал, приятного просмотра.
Способ лечения зараженной стригущим лишаем кошки зависит от нескольких факторов. Должна учитываться стадия развития лишая у кошки, размер и количество пораженных участков, а также степень сопротивляемости иммунной системы. В начальных фазах лишай удается вывести при помощи специальных вакцин:
Стригучий лишай у кота
Стригучий лишай у котів викликають дермофіти видів Microsporum і Trichophyton, запліднюють шерсть і впроваджуються в верхні шари шкіри. У більшості випадків спори грибка передаються при безпосередніх контактах, від хворих тварин до здорових. Так як же може заразитися домашня улюблениця, ніколи не покидає територію квартири?
Як відбувається зараження?
Спори можуть занести в будинок господарі на одязі, взутті, побутових предметах. Грибкова культура зберігає свою життєздатність в сплячому стані до 2 років. Потрапивши на шерсть, суперечки впроваджуються в організм через мікротравми на шкірі і починають активно розвиватися. Найчастіше інфекцією хворіють довгошерсті кішки або молоді тварини, які мають низький імунний статус.
Ознаки позбавляючи у котів:
- осередкове випадання волосся;
- поява запалених ділянок на тілі тварини круглої форми, навколо яких шерсть виглядає оплавленої;
- зміна поведінки тварини: воно стає млявим.
Перші плями позбавляючи частіше можна помітити на мордочці тварини — над очима — і за вухами. Надалі інфекція поширюється по всьому тілу. Хоча господарі знають, як виглядає лишай у котів, але лікування без допомоги ветеринара починати не рекомендується.
Ознаки позбавляючи можуть маскуватися і під інші хвороби, тому перед застосуванням протигрибкових засобів необхідно здати спеціальні аналізи.
діагностика захворювання
Діагноз можна поставити за симптомами позбавляючи у кота, але додаткові дослідження проводяться обов`язково. Клінічна картина в початковій стадії схожа на хронічну алопецію і алергію, поведінка тварини змінюється тільки тоді, коли з`являються великі вогнища ураження. А лікування потрібно починати якомога раніше, так як в запалені ділянки шкіри впроваджується патогенна флора іншого виду — стафілококи, стрептококи та інші — з`являється вторинне зараження.
Діагностичні тести проводяться наступним чином.
До шкірці хворої тварини підносять ультрафіолетову лампу Вуда. Якщо тварина заражене, шерсть навколо вогнища зараження випускає світло-зелене свічення. Виглядає тварина дуже красиво і казково, проте це свідчить про впровадження інфекції. Світяться під лампою тільки суперечки трихофітон, грибки виду мікроспорум лампою виявити вдається в 40% випадків зараження.
На дослідження беруть шерсть тварини, щоб виявити міцелій грибка. Щоб провести посів на живильне середовище, роблять зіскрібок з ураженої поверхні шкіри.
Цей тест найнадійніший — виявляє зараження в 100% випадків і точно ідентифікує збудника. Його недолік — результату доводиться чекати до 3 тижнів.
Якщо симптоми стригучого позбавляючи виявлені хоча б у однієї тварини, що знаходиться в будинку, то карантинні заходи вживати пізно. Відсутність зовнішніх ознак — не показник здоров`я, інфекція може тривалий час існувати в сплячому стані і карантинних заходів недостатньо, щоб запобігти епідемії, яка може торкнутися не тільки тварин, а й дітей молодшого віку.
Інкубаційний період захворювання залежить від різних чинників:
- віку кішки;
- її імунного статусу;
- породи;
- температури в приміщенні.
Щоб не допустити поширення хвороби і переходу її в гостру форму, при перших же підозрах на зараження необхідно звернутися до ветеринара.
Як лікувати лишай у кота
Лікувати захворювання потрібно комплексно. Для повного знищення грибкових спор застосовуються препарати місцевого та внутрішнього дії.
Щоб було легше наносити засоби місцевої дії, навколо вогнищ ураження шерсть вистригають. Не варто «захоплюватися» і висмикувати волосяні цибулини пінцетом, як це необхідно робити при лікуванні дітей. У котів уражені ділянки відновлюються без таких жорстких заходів.
Призначаються для перорального прийому наступні протигрибкові препарати на вибір:
- «Гризеофульвін». Засіб вважається перевіреним часом і випробуваним на багатьох поколіннях тварин. Однак при великих областях поразки воно може виявитися неефективним. Крім того, якщо захворювання повторне, застосовувати ліки небажано — воно викликає звикання;
- «Ітраконазол» або «Споранокс» — Діюча речовина однакове. Препарати цієї групи вважаються найнадійнішими для боротьби з трихофитией і микроспорией у кішок. «Ітраконазол» краще купувати в формі капсул — так кішці його легше буде дати;
- При алергічних реакціях на вже зазначені кошти використовуються «Флуконазол» і «Тербинафин», Але вони є менш ефективними.
Іноді доцільно застосовувати протигрибкові препарати в формі ін`єкцій. До таких ліків відносяться «Дермікоцід» і «Гризеофульвін». Ін`єкції в стегно роблять з інтервалами 3-5 днів, вводять одночасно 1-2 кубика препарату.
Запалені ділянки обов`язково обробляють мазями з антисептичними властивостями.
Для обробки невеликих вогнищ застосовуються такі препарати:
Мазі цілком людські і при нанесенні на шкіру швидко видаляють ознаки хвороби, але . кішки їх із задоволенням злизують, що викликає побічний ефект — блювоту і діарею. Тому їх використання на доступних для злизування місцях разове.
Щоб не допустити потрапляння діючої речовини в організм, застосовують інший вид обробки вовни: кішку миють спеціальними шампунями, що містять ту саму діючу речовину, що й креми.
Тобто шампунями «SYNERGY LABS», «Доктор», «SYNERGY LABS», «Veterinary Formula ANTISEPTIC & ANTIFUNGAL », обробляють хлоргекседину. Поверхнева обробка зараженої тварини проводиться 2 рази на тиждень протягом 2 місяців. У профілактичних цілях котів обробляють до 4 тижнів.
Навколо вогнищ ураження на шерсть наносять сірчану мазь, мазь «ЯМ», «Креолін», «Зооміколь» — Останні кошти потрібно розводити до 10%, тобто на 1 частину препарату 10 води.
Лишай можна лікувати народними засобами. Області навколо ураження змащують березовим дьогтем, сіркою, молочним соком молочаю, посипають попелом від спаленої газети. Також виготовляють спеціальну мазь з дьогтю з коренем лопуха, або зовнішній засіб з рослинної сировини декількох видів.
Роблять відвар з рівних частин кореня лопуха, шишок хмелю і квіток календули. Змішують його з вазеліном в пропорції 1/2.
Ще одна мазь за рецептами народної медицини. Спалюють часник — 3 середніх головки, змішують зі склянкою міцної юшки з морської риби — рибу виварюють разом з лускою, щоб субстанція була в`язкою, додають 50 г натурального вершкового масла.
Кішці напевно склад сподобається і шкоди організму не принесе.
До терапії підключаються імунні препарати на вибір: «Циклоферон», «Анандін», «Имунофан», «Ріботан» та інші.
Необхідно давати кішці вітаміни, які сприяють швидкому відновленню волосяного покриву.
Приміщення, в якому знаходиться хвора тварина, необхідно ретельно обробляти. Незважаючи на те, що колись рекомендували всі речі, з яким контактував хворий кіт, спалювати, досить проводити дезінфекцію за допомогою хлорвмісних засобів. М`які покриття ретельно пилососять.
Щоб не допустити рецидиву захворювання, кішкам вводять спеціальні вакцини — «Вакдерм F» або «Полівак». З лікувальною метою їх вводять раз в 2 тижні, з профілактичною — разово. На Заході лікування вакцинами вважають неефективними і використовують їх тільки як щеплення від стригучого лишаю.
При схемі лікування із застосуванням комплексної терапії вилікувати тварину можливо за 2 тижні. При використанні тільки зовнішніх коштів лікувальний курс займає до 2 місяців.
- «Гризеофульвін». Засіб вважається перевіреним часом і випробуваним на багатьох поколіннях тварин. Однак при великих областях поразки воно може виявитися неефективним. Крім того, якщо захворювання повторне, застосовувати ліки небажано — воно викликає звикання;
- «Ітраконазол» або «Споранокс» — Діюча речовина однакове. Препарати цієї групи вважаються найнадійнішими для боротьби з трихофитией і микроспорией у кішок. «Ітраконазол» краще купувати в формі капсул — так кішці його легше буде дати;
- При алергічних реакціях на вже зазначені кошти використовуються «Флуконазол» і «Тербинафин», Але вони є менш ефективними.
Як вилікувати лишай у кота?
Що таке та чим небезпечний стригучий лишай?
Лишай – це інфекційне захворювання шкіри і шерстяного покрову кота. Причиною його виникнення є різноманітні мікроскопічні гриби-дерматоміцети. Стригучим лишаєм називають два види грибкової хвороби: мікроспорію і трихофітію, а однією назвою їх об’єднали через подібність зовнішніх ознак. Крім цих двох, стригучим лишаєм часто називають ще хворобу фавус, яка у випадку котів більш відома як «парша».
Першими зовнішніми ознаками хвороби є поява на тілі кота округлих плям без шерсті. Спочатку плями досить маленькі, але якщо вчасно не почати лікування – вони поступово розростаються і можуть охопити все тіло кота. Як правило, в першу чергу плями виникають на мордочці, потім на вухах, хвості і лапах тварини. При цьому оголена від шерсті ділянка шкіри покривається жирними на дотик лусочками.
Стригучий лишай може проходити в різних формах. Найлегша з них – легка, поверхнева форма, а найнебезпечніша – глибока форма хвороби. Саме остання найчастіше вражає кошенят, тварин похилого віку, а також котів з ослабленим імунітетом. Аби ваш улюбленець не відносився до останньої категорії, правильно підбирайте харчування кота .
Існує і третє форма хвороби – атипічна. Її діагностувати найважче, особливо у довгошерстих порід котів (як от Персидський кіт, Турецький ван, Сибірський кіт). Все тому, що на вражених місцях може бути рідка шерсть, тому стригучий лишай цієї форми можна прийняти за потертість чи синець. Крім того, на початкових стадіях цієї форми плями у кота майже непомітні. Все це і ускладнює діагностику лишаю.
Як коти заражаються стригучим лишаєм?
Підхопити стригучий лишай дуже просто: достатньо безпосереднього контакту з іншим, хворим котом; або контакту з предметами,до яких торкалась заражена тварина. На відмінну від багатьох хвороб, збудник стригучого лишаю дуже стійкий і може прожити в умовах зовнішнього середовища до декількох років. Саме тому коти часто заражаються лишаями, і саме стригучий лишай є однією з найвідоміших хвороб у котів.
Такі фактори як хронічні хвороби, погані умови утримання, ослаблений імунітет чи «дитячий вік» тварини значно підвищують ризик виникнення стригучого лишаю. Крім того, особливо небезпечним буває контакт вашого улюбленця з бездомними котами, які найчастіше заражаються цією хворобою, так як ловлять мишей, котрі теж є збудником стригучого лишаю.
Однак якщо ваш кіт ну вже дуже домашній і ніколи нікуди не виходить, у нього все ж може виникнути стригучий лишай. Збудник в цьому випадку може бути банально принесений вами на підошві взуття. Тому не забувайте про профілактику інфекційних захворювань – регулярно робіть вакцинацію вашого кота від грибкових інфекцій, а також час від часу відвідуйте з вашим улюбленцем ветеринара.
Діагностика стригучого лишаю
Якщо при розчісування чи просто гладжені по шерсті свого кота ви помітили на його тілі залисини чи місця з обламаною шерстю, відразу ж покажіть свого улюбленця ветеринару. Але навіть якщо немає ніяких ознак хвороби, все одно регулярно проводьте профілактичні огляди у ветеринара. Адже на ранніх стадіях самому розпізнати лишай не вдається, а у ветеринарній клініці є спеціальні ультрафіолетові лампи, якими і виявляють стригучий лишай.
Чим і як вилікувати лишай у кота?
Колись стригучий лишай був для кота вироком: за законом тварину усипляли. Однак зараз це вже не невиліковне захворювання і від нього існують дуже ефективні засоби. При цьому використовується комбінований підхід: антибіотики, вакцини і спеціальні притигрибкові мазі й антисептичні засоби. Звісно, що саме і як використовувати призначить ветеринар, однак вилікувати лишай у кота можна і в домашніх умовах.
Отже, як вилікувати стригучий лишай вдома? Для початку потрібно вистригти всю шерсть поруч з лишаєм. Далі теплим мильним розчином необхідно розм’якшити засохлі «скоринки» на шкірі, а самі плями обробити йодом або зеленкою. Замість останніх також можна використовувати сірчану мазь і різні протигрибкові засоби (в тому числі і «людські»). При цьому все, що зніметься зі шкіри під час обробки плями, необхідно спалити, а приміщення, де проводяться процедури, гарно дезинфікувати.
Вилікувати легку форму стригучого лишаю можна використовуючи мазі «Міконазол» чи «Тіабендазол». У випадку важкої форми захворювання варто додатково використати оральні лікувальні засоби, наприклад «Інтраконазол», «Тербінафін», «Прізеовульфін». Однак курс прийому цих засобів має призначити ветеринар.
Якщо можливо, хворого кота краще ізолювати. Якщо ж ні, то в жодному разі хоча б не пускати його на диван чи ліжко. Також не забувайте про гумові рукавички, коли обробляєте хворого кота. Стригучий лишай заразний і для людини! Найкраще не допускати цього захворювання, – тому, знову нагадуємо, регулярно робіть вакцинацію кота від грибкових захворювань. Завдяки цьому ваш кіт матиме імунітет від стригучого лишаю на цілий рік з моменту вакцинації.
Крім того, коти, які колись проходили вакцинацію, набагато легше справляються з стригучими лишаями. І на останок зазначимо, що хоча цю хворобу і можна вилікувати вдома, аби лікування лишаю було максимально ефективним, його має призначити ветеринар при огляді тварини. Не варто сподіватися, що «все само пройде», – варто відразу ж шукати відповідь на питання як вилікувати лишай у кота і приступати до лікування!
Відео: як вилікувати лишай у кота
Стригучий лишай може проходити в різних формах. Найлегша з них – легка, поверхнева форма, а найнебезпечніша – глибока форма хвороби. Саме остання найчастіше вражає кошенят, тварин похилого віку, а також котів з ослабленим імунітетом. Аби ваш улюбленець не відносився до останньої категорії, правильно підбирайте харчування кота .
Стригучий лишай у кішок: симптоми, лікування, профілактика
Навколишнє середовище і спосіб поширення
Переносниками грибка є миші, щури, інфіковані коти та інші тварини. Спори, що впали з хворого, зберігають життєздатність кілька років. У вологому і теплому середовищі вони не загинуть. Спори лише розмножуються в таких сприятливих умовах.
Стригучий лишай у кішок (фото нижче) найчастіше з`являється через наявність поверхневих пошкоджень шкіри і при порушенні гігієни. Особливо часто захворювання зустрічається у бездомних тварин.
У групі ризику — все нещеплені кішки, незалежно від того, сидить ваш вихованець будинку або гуляє по вулиці. Грибки можна принести в квартиру навіть на взутті. Інфіковану тварину необхідно ізолювати від інших вихованців. Фахівці рекомендують це зробити разом з усіма його речами: іграшками, підстилками, посудом і т. Д.
симптоми захворювання
Слабкий імунітет та збудники хвороби впливають на збільшення ризику ураження тваринного таким захворюванням, як стригучий лишай. Інкубаційний період — від семи днів до декількох місяців. Після потрапляння грибка на шкіру він починає провокувати розпушення і запалення поверхні епідермісу. Далі інфекція проникає глибше в волосяні фолікули, чим викликає випадання ворсинок. Іноді зустрічаються більш тяжкі наслідки захворювання. Це запалення підшкірної клітковини. Грибок провокує появу таких неприємностей, як лусочки, гнійні скоринки. Шкіра стає сальної, може з`явитися свербіж.
Вогнищами поразки найчастіше є лапи, хвіст, голова, вуха. Після інфікування спорами грибів на шкірі з`являється невелика пляма, яке з часом прогресує. Починається випадання волосся.
Бувають випадки, коли перші ознаки позбавляючи проявляються в підвищеній линьки. Також відмічено утворення грудок вовни і свербіж вух. Лишай у котів може викликати деформацію і неправильний ріст кігтів.
Існує три форми перебігу хвороби. Розглянемо їх відмінності.
Поверхнева форма при первинному зовнішньому огляді може себе ніяк не проявляти. Простіше кажучи, не видно уражених ділянок.
Атипова форма утворює окремі безволосі місця на поверхні шкіри без появи запалень. Зовні це захворювання має вигляд потертостей і саден.
Глибока форма стригучого позбавляючи найчастіше вражає молодих особин і кішок з ослабленим імунітетом. Діагностика цієї форми не складе труднощів. Це може зробити навіть не професіонал.
Чи може тварина заразити людину?
Варто відзначити, що хвору тварину може стати причиною інфікування оточуючих його людей. Стригучий лишай, ознаки якого проявляються на шкірі у вигляді шелушащихся плям блідо-жовтого кольору, може викликати ураження волосистої частини голови, після чого утворюються осередки з обламаними волоссям від двох до трьох міліметрів. При перших же ознаках не варто займатися самолікуванням, а необхідно відразу ж звернутися за допомогою до лікаря-дерматолога. Важливо не забувати, що позбавляємо можна заразитися не тільки від тварини, але і при контакті з інфікованою людиною.
Як діагностувати хворобу?
стригучий лишай у кішок, симптоми якого можуть збігатися з іншими шкірними захворюваннями, важливо правильно діагностувати. Для цього необхідно провести лабораторні аналізи зіскрібка, дослідження волосся та люмінесцентну діагностику за допомогою лампи Вуда. Що це за пристрій? Лампа Вуда за допомогою ультрафіолетових променів допомагає побачити грибкові ураження, які під її впливом мають зеленуватий відтінок.
Дослідження волосся і шкіри відбувається шляхом вискоблювання частинок з уражених ділянок. Надалі матеріал піддається ретельному вивченню. Волосся при наявності міцелій грибка покриті дрібними суперечками.
Аналіз на посів вважається більш надійним методом діагностики. Для цього патологічний матеріал поміщають в спеціальний живильний субстрат — середу Сабула, який забезпечує зростання дерматофітів. Аналіз дає точну ідентифікацію збудника.
Лікування стригучого позбавляючи
Своєчасне звернення до лікаря, вірно поставлений діагноз і підібране лікування — це гарантія успішного результату недуги. Хвороба добре піддається лікуванню. Важливо не запускати її і відразу ж при перших проявах симптомів, погане самопочуття тваринного звернутися до фахівця. Раніше кішку, хвору стригучий лишай, присипляли, щоб вона не заразила людини. Зараз наука досягла великих результатів, і немає потреби в такому жорстоке поводження з твариною.
Стригучий лишай у кішок передбачає ізоляцію хворого вихованця в окреме приміщення, яке періодично потрібно провітрювати. Фахівці рекомендують здійснювати вологе прибирання з дезинфікуючими препаратами.
Комплексне лікування стригучого позбавляючи включає протигрибкові і вітамінні препарати, обробку пошкоджених ділянок шкіри, особливу дієту. При великому ураженні шкіри призначають протигрибкові антибіотики і лікувальні шампуні.
Після пройденого курсу лікування береться аналіз на посів. Якщо результат негативний і хвороботворні грибки відсутні, то лікування припиняється не відразу. Необхідно зібрати кілька позитивних відповідей результатів аналізів, щоб переконатися в тому, що недуга не повернувся.
Після лікування у тварини в місцях, де були поразки, можуть залишитися плями безволосі або депігментовані.
дезінфекція приміщення
Лишай у котів передбачає наявність дезінфекції приміщення з метою запобігання зараженню людини і інших вихованців. Як уже згадували, тварина під час хвороби повинне знаходитися в ізольованому приміщенні. Дезінфекція проводиться у всьому будинку, а не тільки в тому місці, де живе «пацієнт».
Перше, з чого потрібно почати, — ретельне видалення волосся в приміщенні пилососом. Всі зібрані залишки вовни необхідно спалити. Після цього проводиться хімічна дезінфекція. Препарати для цих цілей не всі підходять, так як спори грибів стійкі до впливу. Тому застосовується глютеральдегід і гіпохлорит натрію.
Як попередити появу хвороби
Лишай у котів можна легко попередити шляхом профілактики недуги. Вона така ж, як і для інших захворювань. Кошеняті до року необхідно зробити два щеплення на рік. Вони будуть від інфекційних хвороб. Котам від року і старше покладена одна щеплення. Імунітет після вакцинації у тварини розвивається через тридцять днів.
Якщо кіт не щеплена, то з особливою обережністю варто випускати вихованця на вулицю і допускати його контакт з іншими тваринами. Огляд у ветеринарного лікаря повинен проводитися не рідше ніж один раз на півроку.
Вакцина, вдало запобігає ризик захворювання стригучий лишай, — «Вакдерм-F». Під час проведення процедури кіт повинен бути здоровий. Вакцина діє один рік, після чого потрібно робити повторне щеплення.
Як захистити себе, якщо кіт хворий
Стригучий лишай у кішок викликає у їхніх господарів особливу настороженість, так як це одне з небагатьох захворювань, що можуть передаватися людині. Розглядаються недугою можна заразитися через прямий контакт з інфікованим тваринам і через речі хворого вихованця. Зверніть увагу на те, що суперечки позбавляючи зберігаються на речах кота до декількох років. Тому при контакті з твариною необхідно надягати захисні рукавички, після чого відразу ж їх викидати.
До групи ризику в першу чергу входять діти шкільного і Садовського віку, а також люди з ослабленим імунітетом.
Помилки багатьох господарів тварин
При виявленні перших ознак поганого самопочуття кішки деякі господарі займаються марною тратою часу. На різних форумах, у знайомих вони цікавляться, як лікувати стригучий лишай. Найчастіше господарі в діагнозі не впевнені, так як його встановити може тільки ветеринарний лікар. Витрачений час буде коштувати тварині здоров`я. Отже, лікування буде більш тривалим. Поки господарі шукають відповідь, тварині буде ставати тільки гірше. Тому не потрібно діяти, а в терміновому порядку, неважливо — вдень чи вночі, необхідно везти хвору тварину до ветеринара.
Якщо в будинку кілька кішок
Що робити при наявності в будинку декількох вихованців, один з яких хворий стригучий лишай? Решту тварин, не відкладаючи, необхідно досліджувати у ветеринарного лікаря. Стригучий лишай у кішок може собі не проявити перший час. Тварина при цьому буде виглядати здоровим. Не дивлячись на це, практика показує, що коти, що знаходяться в одному будинку, так чи інакше будуть вражені грибковими спорами. Щоб з`ясувати, заразилося тварина від інфікованої вихованця чи ні, необхідно повністю пройти обстеження. Найчастіше, навіть якщо суперечки не будуть виявлені, вам розкажуть про профілактичні заходи. Наприклад, на той період, поки не одужає хворий кіт, вам фахівці порадять всіх інших тварин купати, використовуючи спеціальний шампунь.
Наостанок залишилося нагадати, що дане захворювання вважається дуже серйозною інфекцією. Його завжди краще постаратися запобігти, ніж потім лікувати тривалий час тварина і обробляти спеціальними засобами весь будинок.
Що робити при наявності в будинку декількох вихованців, один з яких хворий стригучий лишай? Решту тварин, не відкладаючи, необхідно досліджувати у ветеринарного лікаря. Стригучий лишай у кішок може собі не проявити перший час. Тварина при цьому буде виглядати здоровим. Не дивлячись на це, практика показує, що коти, що знаходяться в одному будинку, так чи інакше будуть вражені грибковими спорами. Щоб з`ясувати, заразилося тварина від інфікованої вихованця чи ні, необхідно повністю пройти обстеження. Найчастіше, навіть якщо суперечки не будуть виявлені, вам розкажуть про профілактичні заходи. Наприклад, на той період, поки не одужає хворий кіт, вам фахівці порадять всіх інших тварин купати, використовуючи спеціальний шампунь.
Стригучий лишай у кота і собаки: симптоми, лікування
На жаль, наші обожнювані домашні тварини також страждають від шкірних захворювань, як і люди. Причому серед них є дуже небезпечні заразні хвороби, такі як стригучий лишай. Що робити, якщо у кота з’явилося це шкірне захворювання? Які у них симптоми і ознаки?
Природа хвороби
Зміст статті
- 1 Природа хвороби
- 2 Симптоми
- 3 Діагностика
- 4 Лікування
- 5 Профілактика
Щоб зрозуміти, як вилікувати це захворювання медикаментозним способом і чи можна від нього позбутися народними засобами, слід зрозуміти його природу. Стригучий лишай являє собою інфекційне захворювання грибкової природи, викликане патогенами типу Trichophyton і Microsporum. Ці мікроорганізми мають патологічної здатністю активно розвиватися на шкірі кота, використовуючи для своєї життєдіяльності епітелій. У всіх грибків, що мешкають на шкірі, є збірна назва – дерматофіти. Відповідно, хвороби, викликані ними, іменують дерматофитозами. У більшості з них практично однакові симптоми.
Дане захворювання не має нічого спільного з такими патологіями, як саркоптоз, демодекозом, стрептококково-стафиллококковые інфекції, дифиляриоз. Налічується до 40 видів дермафитозов. Найчастіше збудником цієї хвороби у котів є грибок Microsporum canis. Цей патоген викликає стригучий лишай у собаки. Це захворювання називається «собача мікроспорія». Цей грибок вражає різних тварин. Також він може інфікувати і людей. Тому, коли господар виявляє симптоми хвороби у кішки, він повинен бути максимально обережним, щоб не стати наступною жертвою інфекції.
В активний період хвороби щодня тисячі спор грибків утворюються у вогнищі ураження шкіри кота.
При цьому вони потрапляють на здорові ділянки епідермісу, викликаючи появу нових вогнищ хвороби. Також вони поширюються всюди, де буває хвору тварину. Зараження інших тварин і людей відбувається при прямому контакті з хворою кішкою або при контакті із забрудненими спорами предметами і речами. Не варто забувати, що спори дерматофітів можуть залишатися заразними протягом 2 років. Стригучий лишай у собаки і кота можна перемогти лише за дотримання карантинних правил особистої гігієни.
Ознаки зараження стригучим лишаєм, як правило, виявляються не відразу. Причому вони залежать не тільки від часу, що пройшов з моменту інфікування, але і від породи кішок. Помічено, що цієї хвороби більше схильні довгошерсті породи. Причому картина захворювання у них виявляється значно яскравіше, ніж у короткошерстих порід. Спори грибків потрапляють на шерсть і шкіру котів з навколишнього середовища або з заражених тварин. В місцях на тілі кота, де захисні властивості шкіри є найбільш слабкими, мікроспорія почне активно розвиватися.
Найчастіше це захворювання вражає молодих кішок (до 1 року), але нерідко їм хворіють і дорослі тварини, особливо якщо вони часто бувають на вулиці. Інкубаційний період захворювання може бути різним. Він залежить від імунітету кішки, типу збудника дерматофитоза. В середньому він триває 1-4 тижні. Через ослаблений шкірний бар’єр патогени проникають у волосяні фолікули і самі волосся. Зсередини вони руйнують шерстний покрив, що веде до його випадання і утворенню характерних безволосих плям. Саме тому даний дерматофитоз отримав назву «стригучий лишай». При відсутності лікування патогени спричиняють важкі запалення в підшкірній клітковині. У цього захворювання є характерні для всіх тварин симптоми. Основні ознаки стригучого лишаю:
- кішка постійно чухає вуха;
- масове випадання вовни на вухах, мордочці, ногах, хвості і тілі;
- невеликі округлі плями без волосків;
- утворення лусочок на шкірі і гнійників.
При відсутності належної терапії з’являються наступні симптоми:
- тіло кота покривається округлими вогнищами рожевого відтінку, які з часом починають зливатися;
- на місці ураження шкіри шерсть обламується приблизно на одному рівні;
- шкіра хворого тваринного ставати сальної і сильно лущиться;
- кішки страждають від нестерпного свербежу;
- при бурхливому прогресуванні микоспороза уражаються кігті. При цьому вони неправильно ростуть і деформуються.
Симптоми стригучого лишаю можуть відрізнятися, оскільки він може проходити у таких формах:
Діагностика
Оскільки симптоми хвороби можуть бути різноманітними, а інкубаційний період розвитку микоспороза залежить від різних факторів, при перших же підозрах на це шкірне захворювання слід негайно звернутися до ветеринара. Тільки фахівець може диференціювати з іншими захворюваннями. Він не тільки огляне кішку, але і проведе відповідні аналізи. При опроміненні лампою Вуда патогени надають шерсті тварини зеленуваті відтінки. Для підтвердження діагнозу проводиться аналіз зіскрібків шкіри і шерсті. Також виконується культивування грибків на поживних середовищах.
Після того як симптоми захворювання будуть підтверджені аналізами, ветеринар призначить відповідне формі і ступеня тяжкості хвороби лікування. Воно обов’язково повинно бути комплексним і полягати в наступному:
- Прийом препаратів, що містять протигрибкові речовини, таких як Споранокс, Гризеофульвін, Інтраконазол, Флуконазол, Тербінафін.
- Місцевій обробці вогнищ ураження шкіри спеціальними антисептиками (мазі: Ітраконазол, Міконазол, Экодакс, Клотримазол, Сірчана, Зоомиколь; березовий дьоготь).
- Прийом вітамінів і дотриманні дієти, сприяє активному росту вовни.
- Використання імуностимуляторів, таких як Анандин, Циклоферон, Риботан, Имунофан, Фоспреніл.
- Застосування лікувальних протигрибкових шампунів (Ітраконазол, Нізорал).
Для полегшення нанесення зовнішніх засобів шерсть навколо вогнища ураження шкіри зістригають. Лікування даного захворювання може тривати кілька місяців.
Легкі форми стригучого лишаю можна вилікувати народними способами. Часто використовують суміш йоду, рослинного масла і золи з гілочок смородини або малини. Зола і масло ретельно змішуються. Вогнища ураження змащують йодом і поверх нього наносять масу із золи і масла. Таку процедуру виконують 3-4 рази в день.
Також можна змащувати лишай смолою, отриманої від спалювання газети або звичайного паперу. Для цього її згортають конусом і розташовують на блюдечку. Конус підпалюють, а отриманої смолою змащують вогнище ураження 2-3 рази в день.
Профілактика
Якщо виявлено стригучий лишай у собаки або кішки, вся сім’я повинна приймати суворі заходи щодо попередження поширення захворювання. Так в квартирі щодня слід проводити вологе прибирання підлоги з використанням дезінфікуючих засобів (Віркон-С, Екоцид-З).
В якості профілактики микоспороза використовують протигрибкові вакцини Вакдерм F, Микродерм. Для імунізації їх використовують у вигляді ін’єкцій. Інтервал між 2-4 ін’єкціями становить 2 тижні. Імунітет до стригущему позбавляю настає через місяць після останньої вакцинації.
Стригучий лишай у собаки і кота – досить серйозне захворювання, якому слід приділити максимум уваги. При ньому обов’язково слід звернутися до ветеринара, оскільки лікування різними народними засобами може не принести вихованцеві одужання, а тільки погіршить його стан.
Якщо виявлено стригучий лишай у собаки або кішки, вся сім’я повинна приймати суворі заходи щодо попередження поширення захворювання. Так в квартирі щодня слід проводити вологе прибирання підлоги з використанням дезінфікуючих засобів (Віркон-С, Екоцид-З).